- Вміє вишивати, шити, може ґудзики пришити, та без одягу донині рукодільниця-кравчиня. (Голка)
- Не хижак, а зуби має. Не гризе і не кусає, а розчеше кіски Олі, чубчик Петрикові й Толі. (Гребінець)
- Справно йде, хоч ніг немає, цоки-цок, усім співає. І секунди, і хвилини нам рахує він щоднини. (Годинник)
- Є у мене дивне скельце, що з усіх кривляється: як до нього усміхнешся, воно теж всміхається. (Дзеркало)
- Що за тітонька довгенька на язик така гостренька? По лужку лишень пройшла —вся травиця полягла. (Коса)
- Дивний журавель стоїть, що нікуди не летить. Можеш ти води напиться, називається... (Криниця).
- Мореплавцям у пригоді стану в будь-яку погоду. У грозу, в туманній млі привітаю кораблі. (Маяк)
- На привалі юнаки поскидали рюкзаки. І з маленької торбинки змайстрували вмить хатинки. (Намети)
- Є у голочки подружка, що прив’язана до вушка. Слід у слід за нею ходить, візеруночки виводить. (Нитка)
- Стали гості на поріг — відразу на носа — плиг. І не просять пригощати, дай газету почитати. (Окуляри)
- Оля вийшла погуляти, дощик взявся пустувати. Не злякає дощик Олю, бо відкрила … (Парасолю).
- Хто за коником весною походжа? вниз головою, відрізає скибу від чорного хліба? (Плуг)
- Якщо вчасно засівати, нивку вправно доглядати, восени лишень встигай весь зібрати … (Урожай).
- Не каструля і не миска, не кружка, не горщик. Насипають в неї кашу, наливають борщик. (Тарілка)
- Довго теплим бути в ньому каві, чаю запашному. У мандрівці та поході стане завжди у пригоді. (Термос)
- Стоїть тітка на сторожі, розглядає перехожих. З ким за руку привіталась, в двір пустила, не вагалась. (Хвіртка)
- Є у блюдечка подружка, що одне лиш має вушко. Можеш кралю цю зустріти, як захочеш чай попити. (Чашка)
- Чистить курточку, штанці, чобітки і сап’янці... Дуже працьовита тітка. Здогадались, хто це? (Щітка)
- Племена, що вік кочують, без цеглини дім будують. Як же зветься їх оселя, що з жердин стіна та стеля, повсть домівку укриває, від негоди захищає? (Юрта)